Поезія – це музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.
В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явилося у 2004 році і відзначають його на державному рівні.
У літературних музеях проходять лекції, що піднімають тему поетичної спадщини і сучасних ідей.
Поети об’єднуються, влаштовують літературні вечори, декламують вірші на вулицях міст і з гордістю заявляють про себе.
У бібліотеках проводять презентації літературних новинок. У засобах масової інформації публікують вірші найбільш талановитих майстрів художнього слова. На весь світ і різними мовами звучать пророчі слова Тараса Шевченка, сильна жіноча поезія Лесі Українки, могутнє слово Івана Франка, чарівна поезія Ліни Костенко, ліричні сонети Вільяма Шекспіра та Франческо Петрарки, вірші Марини Цвєтаєвої, Анни Ахматової, Василя Симоненко, Василя Стуса, Бориса Олійника, Павла Тичини вражають своєю романтичною схвильованістю та щедрістю почуттів, тонкою, проникливою лірикою тощо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий