воскресенье, 22 января 2023 г.

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА (Український інститут національної пам’яті)


    22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії:проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.
    105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути “самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу”. Цей факт абсолютно руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Українська держава
ніколи не існувала, її вигадали більшовики.
    22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня 1991 року відбулося її відновлення.
    Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців розділених кордонами тогочасних імперій.
    На початку ХХ століття українці об’єднались після падіння імперій.
    Сьогодні Україна відновить соборність після перемоги над російським агресором.
    Термін “соборність” має кілька значень. Це і об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. А також і духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від
національності. Але соборність – це також і територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта всіх українських земель є нашою спільною метою.
    Соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальноїнезалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави,запорукою виживання й існування нації.
    Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є ще обов’язковою передумовою успіху нашого спротиву
зовнішній агресії.


    Сьогодні Соборність для України – деокупація всіх територій України, захоплених ворогом, відновлення єдності із Донеччиною, Луганщиною та Кримом.
    Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, створюємо знакове і важливе, боремося із окупантами, відстоюємо свою соборність і волю заради власної держави.
    Радянська та російська пропаганда завжди нав’язували нам переконання, що українці діляться на “східняків” і “западенців”. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість и спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. Таким чином, антиукраїнська пропаганда зазнала краху.
    Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки через більшовицьку окупацію з використанням методів “гібридної війни”: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік,
підтримка антиукраїнських рухів. Сьогодні Російська Федерація як спадкоємиця більшовиків знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Але нині ми монолітні у боротьбі проти ворога. І світ з нами.
    Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені
ворогом.
    Від 2014 року Україна бореться за територіальну цілісність і соборність.
    Російський агресор тимчасово окупував окремі українські регіони. Але всі захоплені території обов’язково будуть звільнені і Україна буде цілісною.
    Соборність – мета Перемоги.

Історична довідка
22 січня 1918 року. Проголошення незалежності
    Лютнева революція 1917 року призвела до ліквідації імперського режиму та встановлення Тимчасового уряду. Майже по всій Україні були ліквідовані органи царської адміністрації – тепер на місцях керували комісари.
    Повалення самодержавства відкрило широкі можливості для створення або активізації громадських організацій та політичних партій. У Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Чернігові й інших містах відбулися багатолюдні мітинги та
демонстрації під синьо-жовтими прапорами. Осередком згуртування громадських і політичних сил стала Українська Центральна Рада, створена 17 березня 1917 року
в Києві. Поступово вона перетворилася на всеукраїнський представницький орган, а згодом – парламент Української Народної Республіки.
    23 червня того ж року Центральна Рада першим Універсалом проголосила автономію України і закликала створювати українські органи влади на місцях, а 28 червня створила Генеральний Секретаріат, котрий по суті першим українським
урядом революційної доби.

    Більшовицький Жовтневий переворот, повалення Тимчасового уряду,формування Ради народних комісарів несли загрозу для України. Це підштовхнуло Українську Центральну Раду до подальшого оформлення держави. 20 листопада 1917 року ІІІ Універсалом вона утворила Українську Народну Республіку.
    У грудні Рада народних комісарів у Москві висунула ультиматум Центральній Раді: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і взагалі відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили
вимоги і звинуватили Петроград у розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”. 7 січня 1918 року більшовики розпочали військове вторгнення
в Україну. На середину січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі. Готувалися виступати на Київ.
Бойові дії спонукали Центральну Раду остаточно відмежуватися від Росії.
    Під час засідання українського уряду 8 січня 1918 року Микита Шаповал заявив: “Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і
приступити до організації нової фізичної сили”.
    22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила незалежність УНР IV Універсалом. Це стало логічним етапом визвольного руху доби Української революції. Документ містив чотири головні положення: 
1) проголошення самостійності Української Народної Республіки; 
2) доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; 
3) оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; 
4) декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
    Таким чином, уперше в XX столітті Україна проголосила незалежність.
    Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися
визнання світової спільноти.


22 січня 1919 року. Акт Злуки
Об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР – почалося невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині, і ще до того, як Директорія УНР переможно увійшла до Києва. 1 грудня 1918 року на залізничній
станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (тобто попередній чи прелімінарний). Статті угоди констатували,непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». 
    Зі свого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». 
    Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення
юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віце-президентом УНРади Левом Бачинським.
22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із
Західноукраїнською Народною Республікою. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.
    Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера
України) Трудовий Конгрес України ратифікував документ, надавши йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила
назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.



    Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках їх проживання. Відголоском історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві. В
умовах перманентної боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї українців із різних регіонів.
    Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два
окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Тим не менше,
Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.
    Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

Над матеріалами працювали:
співробітниці Інституту Олена Охрімчук та Ганна Байкєніч

“Зараз ідея соборності є чимось життєво необхідним для українського
народу, оскільки соборність – це означає дбати про те, що об’єднує. Навіть більше,
це означає ставити за найвищу цінність усе те, що може нас об’єднувати, надихати
і робити сильнішими, бо разом нас не подолати”.

Блаженніший Святослав,
Глава Української греко-католицької церкви, 2022 рік



понедельник, 16 января 2023 г.

16 СІЧНЯ – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ-ВОЇНІВ – «КІБОРГІВ»

 Сьогодні ми вшановуємо тих, хто став символом незламності та мужності – українських військових, волонтерів, медиків, які героїчно тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року.

Оборона Донецького аеропорту – один із найзапекліших епізодів війни на Сході України, що стало символом незламності й бойового духу наших військових. Їх імена кров’ю вписані в історію сучасної України. Ми мусимо пам’ятати «кіборгів» та всіх тих захисників, які ціною власного життя виборюють незалежність України. 

За офіційними даними під час оборони Донецького аеропорту загинуло більше 200 військовослужбовців, зокрема восьмеро з них – це чоловіки з Херсонської області. Це: 
Білий Денис Анатолійович, старший солдат,79 ОАМБр;
Шешеня Вадим Валерійович, старший солдат, 3 ОПСП;
Купріянов Андрій Олександрович, солдат, 93 ОМБр;
Ковальчук Віктор Сергійович, головний сержант-командир відділення, 79 ОАМБр;
Голота Юрій Анатолійович, сержант, 79 ОАМБр;
Біленко Руслан Анатолійович, рядовий, 28 ОМБр;
Райхєрт Олександр Олександрович, боєць ДУК “Правий сектор”;
Береза Олександр Григорович, молодший сержант, 79 ОАМБр.




   242 дні відваги, мужності й самопожертви в ім’я України!

   Пам’ятаємо і вклоняємось нашим героям!



среда, 9 ноября 2022 г.

9 листопада - День української писемності та мови

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. 



Цей день українці святкують з 1997 року. Встановлений він указом президента України на підтримку ініціативи громадських організацій у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

 Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ". Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.


Носіями української мови є 40-45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Поширена наша мова також у Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців і входить до 30 найпоширеніших мов світу.




Традиції на День української писемності та мови

У цей день:

  • покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; 
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика – конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу

На честь свята жителі України також можуть написати Радіодиктант національної єдності, який започаткований у 2000 році.

Цьогоріч він розпочнеться об 11:00. Текст написала українська письменниця та режисерка Ірина Цілик, а читатиме народна артистка, Герой України Ада Роговцева. 


Цікаві факти про українську мову  

Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови. 

Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов. 

Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів “дихлордифенілтрихлорметилметан”. 

Найбільша кількість синонімів. Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45. 

Цікавим фактом про українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі. На мовних конкурсах в Італії на Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу, перша італійська. Інші джерела говорять про бронзу української мови на цьому конкурсі, друге місце за французькою, а 4 місце займає перська мова. 

 Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». 

 Найбільшу кількість значень має абревіатура ПК. Це персональний комп’ютер, палац культури, паровий кран, передній край, перфокарта, Петербурзький комітет, Петроградський, комітет, підбирач-копнувач, пістолет-кулемет, Пітерський комітет, предметний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідницький комбайн, прядильно-крутильна (машина), парсек та інші. 

 Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу

вторник, 28 июня 2022 г.

28 червня - День Конституції України. Електронна Конституція для дітей у коміксах.



28 червня 1996 року Верховна Рада нашої незалежної держави прийняла Конституцію України — наш Основний Закон. Закони підказують нам усім — і малим, і дорослим — як жити у своїй країні та з її сусідами у злагоді й мирі. 

    Спеціально для дітей в Україні брати Капранови та художник Олександр Костенко створили електронну книжку «Конституція у коміксах». Переглянути її можна за посиланням: Конституція-у-коміксах_medium_size.pdf (vsiknygy.net.ua)

    Слово «конституція» походить із латинської мови, якою говорили ще в Стародавньому Римі. А означає воно «устрій, установлення», тобто будь-яка конституція визначає, якій бути державі, де ми живемо, а також — наші права та обов'язки.

    Щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції. Це одне з “наймолодших” свят в українському календарі, яке з’явилося після ухвалення Основного Закону країни. Конституція України – це не лише закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.

                             


    Наш Основний Закон складається з 15 розділів і 161 статті. В ньому записані основні права, свободи та обов’язки людини, завдання та функції діяльності уряду. Ми всі, дорослі і малі, є громадянами своєї країни. Перебуваючи під захистом держави, громадяни беруть на себе певні обов’язки, а держава гарантує їм права і свободи, необхідні для нормального життя. Як маленькі громадяни України ви повинні запам’ятати:

  • Україна – суверенна незалежна демократична, правова держава.
  • Державною мовою України є українська.
  • Державними символами України є Державний прапор.
  • Державний герб і Державний гімн.

Усі люди є вільні і рівні у своїх правах. Захист Батьківщини, шанування її державних символів є обов’язком кожного громадянина України